Справжню популярність художниця отримала 1936 року завдяки роботі "Звірі з Болотні". На Всеукраїнській виставці народного мистецтва їй присудили диплом І ступеня. Після цього її картини були на Всесоюзній виставці в Москві, на Міжнародній виставці в Парижі, у Варшаві, у Софії, у Монреалі, у Празі. Вона надихала самого Марка Шагала – іменитого художника-авангардиста з Білорусі
Марія Примаченко не лише втілювала на папері свої фантазії, а зафіксовувала те, що було поряд з нею. Побут надихав її. Мисткиня зображувала справжню українську родину, її традиції та настрій. Марія Примаченко з точністю створювала картини, які транслювали українську культуру. Перемальовувала квіточки з сорочки, відтворювала піч, яка стояла у неї в хаті.
У 1966 році за серію картин "Людям на радість" миткиня отримала Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка.