Велич Київської Русі, зміцнення зв'язків з європейськими країнами, звільнення свого народу від печенізьких набігів, зміцнення і поширення християнства, побудова Софійського собору, Золотих воріт, створення «Правди Ярослава» - ось плоди його мудрого правління. Мабуть важко назвати Ярослава Мудрого власне українцем, скоріше сином та князем Землі Руської, але його життя було дійсно величним, і добра пам'ять про нього живе у нас, його нащадках.
Ярослав Володимирович (на прізвисько Мудрий) – один із синів великого князя Володимира Святославича (Хрестителя) від насильно взятої ним у дружини полоцької княжни Рогніди Рогволдовни. Походить він з славнозвісного роду Рюриковичів. Рік народження, достовірно не встановлено, приблизно 978-979 рр.
На той час Новгород був значним поселенням, другим за значенням містом Київської Русі. Ярослав на новгородському престолі показав себе мудрим правителем, проводячи свою незалежну політику. Княжий двір одержав назву «Ярославове дворище». Під час розкопок у Новгороді археологи знайшли єдиний поки екземпляр свинцевої печатки Ярослава Мудрого, підвішеної колись до княжої грамоти.
1014 року, прагнучи утвердити незалежність Новгорода від Києва, Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що складала 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. Під час приготування до війни Володимир помер. Після смерті князя залишилося 12 синів, між якими розпочалася боротьба за київський престол.
У 1015 р. київський стіл посів Святополк і розпочав винищувати своїх зведених братів. Він вбив Бориса, Гліба й Святослава. Ярослав виступив проти нього і у бою під Любечем розгромив. Святополк подавсь до Польщі шукати підтримки у батька дружини - короля Болеслава Хороброго. Той допоміг й у 1018 р. на чолі великого війська вторгся в Київську Русь. У бою під містом Волинь на Західному Бузі Ярослав зазнав поразки й втік до Новгорода. Влада знову перейшла до Святополка.
У налагодженні зовнішніх зв'язків з різними країнами Ярослав віддавав перевагу дипломатичним методам. Щоправда, у 1030 - 1031 рр. київський князь здійснив низку походів для зміцнення кордонів своєї держави: у Польщі відвоював червенські міста в Забужжі, потім пішов на північ і приєднав до Київської держави фінські племена чудь, завоював місто Юріїв (тепер Тарту). 1036 року Ярослав завдав нищівного удару кочівним печенігам, які з'явилися біля Києва.
1
Могутність Київської держави була визнана всією Європою, і правлячі династії почали вступати з родиною київського князя у шлюбні відносини. Самого Ярослава Мудрого звали «тестем Європи». Його дружиною була дочка шведського короля Інгігерда (Ірина). Одна його дочка Анна стала французькою королевою, друга, Єлизавета - норвезькою, третя, Анастасія - угорською.
.
З ім'ям Ярослава Мудрого пов'язано створення першого письмового збору законів Київської Русі - «Руської правди». Вона була створена на основі традиційного права стародавніх слов'ян, але одночасно з цим мала певні нові і передові пункти. Наприклад, було скасовано смертну кару, яка замінялася штрафом. Крім чисто гуманістичного аспекту ця реформа дозволяла істотно поповнити скарбницю. Що примітно, серед найтяжчих злочинів, згідно цьому кодексу, були також конокрадство і підпал. «Руська правда» юридично оформила феодальні відносини в державі.
У період правління Ярослава в Київській державі християнство утвердилось остаточно. Церква відігравала велику роль у зміцненні держави. Найглибше вкорінилась нова віра в Києві. При Ярославі виникли перші монастирі. В 1030 році він заснував монастир Святого Георгія, Юріїв монастир у Новгороді, Києвопечерський монастир у Києві. Були збудовані Кафедральний Собор Святої Софії та Золоті Ворота, церква Святої Ірини, храм Пресвятої Богородиці (Десятинна церква), що був оновлений за часів правління Ярослава. Збільшення єпископських кафедр вимагало установи головної кафедри над усіма, або митрополії.
Реконструкція первинного вигляду собору «Святої Софії».
Вперше з'явилася перекладна література. Побачили світ переклади античних творів Есхіла. Софокла, Сократа, Платона, Демокріта, Демосфена, Піфагора та ін. Справжньою подією стали оригінальний переклад Біблії та вихід у світ збірника «Бджола», до якого увійшли уривки оповідань античних авторів. Як особливий вид мистецтва стала розвиватися книжкова мініатюра, особливістю якої було художнє оформлення сторінок та дорога оправа.
Тільки три самодержці за історію людства отримали до своїх імен епітет «Мудрий». Це візантійський імператор Лев VІ, французький король Карл V та київський князь Ярослав. Саме цей князь створив Київську Русь як державний організм. За роки його правління Київська держава досягла найвищого рівня свого розвитку, могутності, здобула авторитет у середньовічному світі. Це був видатний державний діяч і полководець, книголюб і будівничий, мудрець і філософ ХІ століття. Ярослав Мудрий створив державу, яка була в три з половиною рази більшою за територію сучасної України, побудував десятки храмів і міст, навчив ціле покоління читати і писати.
Список корисних посилань: